Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко є найвідомішим представником родини Квіток, чия історія переплітається з історією міста Харків доволі міцно.

 

 

          Народився письменник 1778 року. На той час вотчиною його роду вже не одне десятиліття був історичний район Основа, який на той час знаходився за межею міста. Теплі почуття до рідної домівки вплинули у подальшому на вибір творчого псевдоніму письменника.

 

 

          Однак, треба зазначити, що на початку життєвого шляху від Григорія Федоровича ніхто нічого не чекав. Григорій Квітка мав старшого брата Андрія, на котрого і покладалися усі надії. Сам Григорій Федорович отримав домашню й вельми посередню освіту, бо в ті часи молодші сини йшли або військовим шляхом, або церковним.

          Але життя внесло свої корективи. 1805 року відкрився Харківський університет, який суттєво вплинув на розвиток харківського суспільства. «Університетський дух» наповнив Харків та харків’ян. Зросла кількість представників інтелігенції, яка потребувала осмислених «розваг». Тоді ж спостерігався розвиток місцевої драматургії. Звісно, поміщики могли мати домашній театр з акторами-кріпаками, й майбутній драматург Г.Ф. Квітка-Основ’яненко був знайомий із такою формою театру. Та становлення Квітки-Основ’яненка як театрального та літературного діяча слід розглядати з 1812 року. Цього року в Харкові з’явився постійний (на противагу мандрівному) театр і Г.Ф. Квітка став приймати у його діяльності досить активну участь, виступаючи почергово у ролі актора та у ролі драматурга.

          Того ж 1812 року з ініціативи Г.Ф. Квітки започатковане благодійне товариство, де письменник знайомився із життям простих людей. А через декілька років під редакцією Г.Ф. Квітки виходить перший харківський журнал «Український вісник». Саме у цьому виданні вперше під псевдонімом Г. Основ’яненко (пізніше Г. Квітка-Основ’яненко) з’являються перші невеличкі розповіді та вірші письменника. Немає сумніву в тому, що натхнення для написання повних народним гумором діалогів своїх персонажів Григорій Федорович брав, спостерігаючи за життям слобідського селянства та міщанства. Літературні твори Г.Ф. Квітки-Основ’яненка виступають свого роду історичним джерелом з вивчення повсякденного життя, надій, сподівань та світосприйняття слобідського дворянства початку ХІХ ст.

          Найвідомішими творами Г.Ф. Квітки-Основ’яненка є «Конотопська відьма», «Шельменко-денщик», «Пані Вопіюхіна», «Виховання дівчат», «Пан Халявський» та «Француз-мажордом». З цих творів ми розуміємо, яке значення мало читання книг та газет, світське спілкування для слобідських поміщиків, відзначаємо значення французької мови для дворянської молоді. Таким чином письменник показує плюси та мінуси ціннісних орієнтирів свого часу.

          Творчість письменника вийшла за береги місцевого значення. Його твори перекладені польською, болгарською, французькою мовами, а п’єси Основ’яненка регулярно з’являються у репертуарах провідних театрів країни та сусідніх держав.

          Г.Ф. Квітка-Основ’яненко помер 1843 року від запалення легень. За два роки до того була надрукована його остання фундаментальна праця «Історія театру в м. Харкові», котра й досі використовується театрознавцями нашого краю. Запам’ятався нащадкам Г.Ф. Квітка-Основ’яненко як активний громадський та культурний діяч.

          19 жовтня 1993 року до 215-ї річниці від дня народження видатного українського письменника, драматурга, літературного критика й культурно-громадського діяча Григорія Квітки-Основ’яненка на вулиці, названій його ім’ям у Харкові було встановлено пам’ятник. Над проектом пам’ятника працювали скульптор С.А. Якубович та архітектор Ю.М. Шкодовський.

 

 

          Бюст письменника має статус пам’ятки історії місцевого значення, який взятий на облік розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 18.09.1997 № 975, охоронний № 2500.

 

 

Використана література:

 

1. Данилевский Г. П. Украинская старина: материалы для истории украинской литературы и народного образования. Харьков: Изд-во Заленского и Любарского, 1866. - 403 с.

2. Щербак С. І. Твори Г. Ф. Квітки-Основ'яненка як джерело дослідження інтеллектуального дозвілля дворянства Харківщини // Сучасна українська нація: мова, історія, культура: матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю з нагоди 15-річчя каф. українознавства, м. Львів, 16 берез. 2016 р. / МОЗ України; Львів. нац. мед. ун-т імені Данила Галицького; наук. ред. проф. Чоп’як В. В., проф. Магльований А. В. Львів: ЛНМУ, 2016, с. 251–252.