Обласний комунальний заклад

«Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини»

Родина Потебні

         Кожному своє… Філолог, інженер та ботанік-міколог. Два Олександри та Андрій. Вони жили, навчалися та працювали у Харкові і внесли великий вклад в розвиток науки.

         Найстарший із родини - Потебня Олександр Опанасович (1835 р.н.),

 

 

автор багатьох праць з мовознавства, етимології, діалектології, фольклору, етнографії. Він народився у Полтавській губернії, закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету, викладав у 1-й Харківській гімназії та у Харківському університеті. О. Потебня став відомим науковцем та дослідником. Під його редакцією вийшло прекрасне видання творів письменника Г. Ф. Квітки-Основ’яненка з дотриманням наголосів і місцевих особливостей харківської говірки. В «Киевской старине» за 1888  О. Потебня видав твори П. П. Гулака-Артемовського за оригінальним рукописом автора, з дотриманням його правопису. Олександр Опанасович, перекладаючи твори, намагався донести і викласти весь текст народною мовою, що робило його наближеним до народу.

         Як добре, що Потебню пам’ятають не тільки на філологічному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, але і жителі міста. Адже у Харкові є вулиця, яка названа на честь мовознавця та професора університету Потебні (колишня вул. Підгорна). Саме тут, в будинку № 4, понад двадцять років жив, займався педагогічною діяльністю і науковою творчістю всесвітньо відомий Олександр Опанасович. 

 

 

         В цьому будинку, який взято під охорону держави як пам’ятку історії місцевого значення (охоронний № 1806), бували виключно ті, хто поділяв суспільні погляди господаря, та так само цікавився філологією. Вечорами родина збиралася в затишній вітальні. Під гру дружини на роялі Олександр Опанасович любив переписувати те, що було начорно написано за день. У цій атмосфері взаєморозуміння, постійних занять батька росли два сини.

         Старший син - Олександр (1869 р.н.),

 

 

закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету і став відомим інженером-технологом. Його роботи стали продовженням і розвитком поглядів одного з видатних американських електротехніків, керівника проектів електричних машин і апаратів «Дженерал електрик» Чарльза Протоуса Штеймеца.

         Молодший син Олександра Опанасовича - Андрій (1870 р.н.)

 

 

став ботаніком-мікологом. Після закінчення університету займався боротьбою зі шкідником виноградників у Бессарабії. У 1913 він заснував та став першим завідувачем відділу фітопатології Харківської обласної сільськогосподарської дослідної станції. Значний внесок зробив у вивченні біологічного різноманіття грибів Харківщини.

         Кожний із родини Потебні залишив по собі власний слід у науці. Жили, творили і залишилися вони у Харкові.

         Батько та сини поховані на 13-му міському кладовищі Харкова. Могили видатних вчених є пам’яткою історії національного значення та взяті під охорону держави постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 (охоронний номер 200007-Н).