Обласний комунальний заклад

«Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини»

Великогомільшанський археологічний комплекс

Головна » Культурна спадщина Слобожанщини » Огляд крізь віки » Великогомільшанський археологічний комплекс

          Досить цікавим є той факт, що населення Зміївщини сер. VII – III ст. до н. е. наука називає скіфським, бо практично всю територію сучасної України стародавні греки називали Скіфією, а її населення скіфами. Однак за етнічним складом населення Скіфії не було однорідним.

          Головним письмовим джерелом у вивченні скіфського періоду історії Зміївщини є археологічні матеріали та повідомлення давньогрецького історика Геродота.

 

 

 

 

            Біля с. Велика Гомільша розташоване городище та курганні могильники скіфської епохи раннього залізного віку (VI – III ст. до н. е.). Тут виявлено цінні залишки матеріальної культури та розкрито ряд курганів.

            Великогомільшанський археологічний комплекс є пам’яткою археології національного значення, взятою на облік постановою КМУ від 03.09.2009 № 928, охоронний № 200018-Н і складається із городища та могильника.

            Вперше городище та могильник згадуються українським істориком Д. Багалієм у пояснювальному тексті до археологічної карти Харківської губернії (1902 р.). Площа городища займає майже 7 га, а укріплення складаються із валу та рову.

 

 

 

 

          Характерною особливістю населення лівобережного лісостепу скіфського часу є те, що в IV ст. до н.е. (пора найбільшої агресії кочових скіфів), місцевий етнос, його культура та господарське життя не прийшли в занепад, як це сталося на правобережжі. Тут навпаки спостерігається зростання і розквіт господарської та культурної діяльності, а при розкопках були виявлені уламки кераміки з відбитками зерен, багатий кістковий матеріал та знахідки речей немісцевого походження, серед яких зустрічаються уламки амфор, що свідчить про активну торгівлю місцевих племен зі степовими скіфами та грецькими колоніями північного причорномор’я.

 

 

 

 

           Більшість поховань курганного могильника (V – IV ст. до н.е.) пограбовані у давнину. Кістяки у пограбованих похованнях розташовані поза анатомічним порядком, але простежується орієнтація південь-північ; цілі кістяки орієнтовані головою на південь. Серед знахідок – місцева та імпортна кераміка, глиняні пряслиця, бронзові вістря стріл, бронзові ворворки (елемент прикраси), залізний меч, фрагменти залізних виробів, срібний перстень.

 

 

 

 

          Сьогодні більша частина городища зайнята будівлями школи, сільради, колишньої радгоспної майстерні, приватними городами, а могильник продовжує руйнуватись незаконними розкопками.