Обласний комунальний заклад

«Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини»

Археологічна спадщина сучасної Золочівщини

Головна » Культурна спадщина Слобожанщини » Огляд крізь віки » Археологічна спадщина сучасної Золочівщини

               Археологічна спадщина сучасної Золочівщини довгий час залишалась недослідженою. Фахові археологи та аматори-краєзнавці з поч. 20 ст. проводили пошукові роботи, головною метою яких було відкриття нових об’єктів матеріальної культури прадавніх мешканців мальовничого межиріччі річок Уди, Мерли та Лопані від кам’яної до ранньозалізної доби.

 

      

                                    (вид на поселення скіфської доби в с. Велика Рогозянка)

 

               Першопрохідцем в археологічній царині цієї території був харківський священик В.Спесивцев, котрий на поч. 20 ст. стаціонарно розкопував курган біля с.Лютівка. Вагомий внесок у картографування курганів та кам’яної скульптури тодішнього Золочівського повіту зробив акад. Д.Багалій. Наприкін. 1920-х — поч. 1930-х рр. пошуком та вивченням пам’яток черняхівської культури на землях Золочівщини займався харківський музейник І.Луцкевич. Після цих робіт до початку 1980-х рр. в археологічних дослідженнях Золочівщини сталась пауза. Першим пробив інформаційну перепону харківський археолог О.Дяченко, який створив найбільш повну мапу черняхівських поселень та могильників Харківщини з позначенням до двох десятків черняхівських пунктів Золочівщини. У цей же час археолог Харківського національного університету Ю.Буйнов проводив пошукові роботи та стаціонарні розкопки на території майбутнього водного дзеркала Рогозянського водосховища. Дослідник впродовж 6 польових сезонів розкопав поселення бондарихінської культури 12—8 ст. до н.е., ґрунтовий черняхівський некрополь кін. 4 — поч. 5 ст. та ранньослов’янське селище сер. 3 ст., приналежне до київської культури. Наступні роки відзначились згасанням наукової пошукової активності на теренах Золочівщини.

 

                                 

                                            (Кам’яна баба біля Золоічвського краєзнавчого музею)

 

                 З 2010 р. старшим науковим співробітником відділу пам’яток археології ОКЗ «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини», Віктором Дідиком, проводиться системна планова робота з інвентаризації пам’яток археології Золочівського району, які вже внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та пошуку нових археологічних об’єктів. У 2016 р. В. Дідик провів активні розвідкові роботи вздовж проходження суходольної магістралі історичного Муравського шляху через сучасні Великорогозянську, Одноробівську, Писарівську, Удянську сільради та Золочівську селищну раду. Було бстежено річище біля витоків р. Мерли та навколишні вододільні плато, виявлено поселення доби пізньої бронзи 14—12 ст. до н.е., пізньоримського часу 3—5 ст. та раннього середньовіччя. Серед яскравих індивідуальних знахідок слід відзначити бронзову фібулу-застібку для одягу з високим приймачем для голки. Серед керамічних виробів заслуговують на увагу уламок вінця бочечкоподібного ліпного горщика-кумпфа, що маркує присутність на теренах верхньої течії р. Мерли східногерманських племен готів, невелика колекція глиняних пряслиць скіфської культури, виразні фрагменти червоно та світлоглиняної довізної амфорної тари, залізного кинджалу із боковими вирізами типу гунської доби.

 

                            

 

                 Весь речовий матеріал, виявлений у результаті розвідок 2016 р., зберігається у фондах Золочівського краєзнавчого та Харківського історичного музеїв.